luzanovsky | 2012-10-17 13:35 :) |
nefed | 2012-10-17 13:44 И дёру с дна давал бедняга спрут. с дна – язык можно сломать. Может, так: И драпал с восьми ног бедняга спрут |
nefed | 2012-10-17 14:46 Студия, однако... Однако, можно продолжить: Второй катрен, последняя строка – сбой ритма. Можно так: Вгоняя М. Шумахера в тоску И ещё есть сбои, но теперь найди сам. |
ZigZag | 2012-10-17 14:58 Спасибо Борис, орать, что автор именно так видит не буду, охотно принимаю поправку) |
nefed | 2012-10-25 09:15 Привет, Ира! Давно не слышались. Однако, твоя реплика кондаковщиной попахивает. Это его конёк. Отнимаешь у Володи хлеб... |
Tageko | 2012-10-17 13:49 "идёрусдна" – ваще как-то не оч прилично звучит) Борин вариант строки лучше) Испуганно сбегал оттуда спрут)) |
Tageko | 2012-10-17 14:22 Я в свое время играла в Томб Рейдер, что называется, взахлеб. Не могла оторваться. Причем, почему-то ассоциировала себя с главной героиней. А вот кино посмотрела равнодушно. Игра интересней) |
ZigZag | 2012-10-17 14:54 Я когда то сутки напролёт засиживался за стратегиями, "Эпоха мифов", "Огнем и мечом", да... было время... Но в Контрстрайк тоже не против побегать. В своей возрастной категории очень даже получается))) |
luzanovsky | 2012-10-17 17:07 Было это давно написано под впечатление творчества молодежной и культовой группы: link Год точно не помню. Лара Крофт (Як би його?..) Як би його вгамувати спрагу? Більше не можу їсти це рагу. Зараз борща би відрову каструлю, вмить на горшок, швидко у люлю. Очі злипаються від монітора, знову зубам невистачає фтору. До божевілля доводить сусідка: сміття з відра виноситься рідко. Клацає мишка і клоцає клава, вже охолола кава. Роззява сидить і в трьохвимірний світ заглядає. Щось запитаєш – не відповідає. Жить не дають комп’ютерні ігри, мішки під очима ще вчора набігли. Ілюзія гри та ілюзія бійки, дивись косолапий які в неї дійки. Що робиш? Тікаєш? Куди повертаєш? Тебе ж наздогнати раз плюнуть… Ти знаєш? Привіт красуні! Привіт мудаки! У Tomb Raider* знов граємось ми. І як би його до тебе потрапить? Твоє досконале тіло так вабить. Я більше не хочу їсти і спати, й сусідка кричить, та на всьо то насрати. Минають хвилини за ними й години, Та все ще граємо ми без упину. Відверто, набридло усе це, але, але, Лара Крофт, не відпустить тебе! |
Электронный арт-журнал ARIFIS Copyright © Arifis, 2005-2024 при перепечатке любых материалов, представленных на сайте, ссылка на arifis.ru обязательна |
webmaster Eldemir ( 0.007) |